Знов зозулi голос чути в лiсi,
Ластiвки гнiздечко звили в стрici.
А вiвчар жене отару плаєм,
Тьохнув пiсню соловей за гаєм.
Припев:
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вiвчара в садочку, в тихому куточку
Жде дiвчина, жде.
Їшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високi гори,
Де з берiз падають чистi роси,
Цвiт калини приколола в коси.
Припев:
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вiвчара в садочку, в тихому куточку
Жде дiвчина, жде.
Вже за обрiй сонечко сідає…
З полонини їй вiвчар спiває:
“Я прийду до тебе, як отару
З водопою зажену в кошару.”
Припев:
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вiвчара в садочку, в тихому куточку
Жде дiвчина, жде.
Ось i вечiр. Вiвцi бiля броду
З Черемоша пьють холодну воду.
А в садочку вiвчара стрiчає
Дiвчинонька, що його кохає.
Припев:
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вiвчара в садочку, в тихому куточку
Жде дiвчина, жде.
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вiвчара в садочку, в тихому куточку
Жде дiвчина, жде.
Жде дiвчина, жде.